Крихти з паркету...

Продовжимо нитку історій про Королівську кам'яницю у Львові. Є історії, як ескізи, малюнки, картини.  А є історії "в пігулці", лише мазки, кожний окремо ніц вартий, але разом складають цікаві сюжети. Піднімемо кілька крихт з паркету?  До речі, паркет в Королівських залах розкішний! До нього дають спеціальні тапки, і, повірте, він того вартий! 


КОЛИ ВЛАСНИКИ БУЛИ БОСІ...

Неймовірно, але нащадки Корнякта подарували батьківську кам'яницю монастиреві кармелітів босих. Строгий устав колись забороняв монахам носити черевики і мати особисту власність, але приймати в дар землі, села і розкішні будинки не забороняв. В цей час тут облаштовали каплицю, і вже не винні випари, а побожні молитви здіймались вгору фіміамом. Є підстави вважати, що браття кармеліти босі ходили цими кімнатами ...таки босоніж, що мало сприяти аскезі і Божій славі. 


... А ГОСТІ ХОДИЛИ В САП'ЯНАХ

Все ж кам'яниця мала приносити скромним і босим кармелітам прибуток, а не збиток. Її утримання трохи коштувало, тож будинок здавали в оренду: склепи внизу - купцям, кімнати нагорі - панам. В 1634 р. тут гостював король Володислав ІV, про що ми писали вище. А в грудні 1637 р. в кімнатах поселились князі Чарторийські з дружинами та дітьми. Гості прибули на весілля Яреми Вишневецького. 


БО ВЕСІЛЛЯ!

Княжни Чарторийські були дружками нареченої Гризельди Замойської. Прибули у позолоченій кареті, оздобленій князівською короною і своїм вбранням викликали фурор у всіх присутніх модниць. А неприсутнім потім в деталях оповідали свідки: на головах чудові чотиригранні ковпаки, оздоблені коштовним камінням і плюмажем білого пір`я. З під коротких кунтушів видніли фалдовані спідниці, опасані діамантами. Зграбні ніжки миготіли в рожевих черевичках, пошитих в Стамбулі з правдивого саф`яну гатунку "текін... Ах, яке це було весілля!  Шкода, не було художника, який би це змалював! І шкода, що нас там не було :)

Та Львівські історії памятають...

Нитка історій в'ється крізь сіни, склепи, забігає в тильну ізбу, прямує в подвір'я, збігає сходами, мандрує залами, деколи зникає з виду, деколи звивається в клубок або в'яжеться вузлами...


РЕЗИДЕНЦІЯ ПОЛЬСЬКОГО ЦІЦЕРОНА

У 1642 р. кам'яницю Корнякта купляє Якуб Собєський – видатний громадський і військовий діяч Речі Посполитої. Замолоду видатний турист (залишив один з найкращих путівників Європи XVII ст.) і студент парижської Сорбони, а в зрілому віці великий оратор і найкращий знавець Ціцерона в Польщі. Двіччі обирався маршалком (спікером) сейму, а його досконало обмундировані кінні хоругви сучасники прозвали "золотими гусарами". Постать Якуба Собєського настільки цікава і неординарна, що ми ще з ним зустрінемось на полях інших історій. 


ОДРУЖЕННЯ VS МОНАСТИР

В 1646 р. фактичною власницею кам'яниці стає вдова по Якубу Теофілія Собєська. Це була особа суворої вдачі та чоловічими рисами характеру. Кожне місце, куди прибувала залізна "Тося" перетворювалося в монастир. Одна з її дочок та сестра перебували у львівських бенедиктинок. Любляча мама готувала до монастиря і свою старшу дочку Катерину. Але пізніше плани помінялись. Собєська схилялась одружити Катю з воєводою краківским князем Владиславом Домініком Заславським-Острожським. Вінчання планували одразу, як тільки нареченій виповниться 16. 


СЮЖЕТ НА МЕЖІ КІНО

Але все пішло не так, коли 1649 р. у Львові Катерина зустріла свою першу і одразу велику любов. Нею став 17-літній князь Дмитро Вишневецький. Далі був сценарій як в кіно: потаємні зустрічі - вагітність Каті - прохання її руки закоханим Дмитром - гнів і тотальне "ні" з боку Теофілії - безплідні сльози і вмовляння - народження сина і його конфіскація бабцею Тосею - Катерину тримають під домашнім арестом...


В січні 1650 р. Катя стала повнолітньою, а через два місяці її насильно повели до вівтаря. Коли священник розпочав обряд вінчання, на площі перед костелом зчинився шум. Дмитро Вишневецький привів озброєний загін, щоб відбити наречену. Але коли він увірвався до храму, було вже пізно: священник вспів з'єднати руки ридаючої Катерини і князя Заславського- Острожського.  


ДРУГА СПРОБА ЩАСТЯ

Шлюб з нелюбом зіпсував Каті Собєській романтику життя, але назавжди зробив її фінансово незалежною. Після смерті чоловіка, вона стане однією з найбагатших вдів Речі Посполитої. Подумки верталась до кам'яниці у Львові, де вона провела кілька найщасливіших місяців, і де жив брат Ян, з яким в неї завжди були приязні відносини.


14 липня 1658 р. в кам'яниці Корнякта у Львові відбулось весілля Катерини з Міхалом Радзивілом. Молода пара продовжить знамениту несвіжську лінію Радзивілів.  Тоді, кажуть, на весіллі брата побував сам Богуслав Радзивіл – прототип д'Артаньяна і антигерой "Потопу" Сенкєвича. Розгарячілий Богуслав, по слухам, побився з якимось Коморовським і мало не викликав на дуель господаря Яна Собєського.  Однак десь тут пролягає тонка грань між бувальщинами і небилицями. Перед нею наразі і зупинимось.


Ігор Кутернога для Львівських Історій

Ще багато цікавого приховує Королівська кам'яниця на Ринку, про що ми говорим на екскурсіях і про що може колись напишем.

Бо хіба Львівські історії не варті того, щоб ними ділитись ?:)